ГоловнаПартнериНаціональний університет «Львівська політехніка»

Національний університет «Львівська політехніка»

 Національний університет «Львівська політехніка» – найстаріший вищий технічний навчальний заклад України та Східної Європи, заснований 1844 року як Технічна академія. Університет складається з 16 інститутів, 114 кафедр, відокремлених навчальних закладів, громадських організацій та загальних підрозділів.

Попередницею Львівської політехніки була Технічна академія, створена 1844 року. Вона була однією з перших академічних технічних шкіл у Європі й першою в Україні.

У 1877 році академію було перейменовано на Вищу політехнічну школу і включено до академічних шкіл Австро-Угорської імперії. Цього ж року новий навчальний рік було розпочато в новому корпусі академії (на теперішній вул. Степана Бандери).

З 1921 р. по 1939 рік навчальний заклад називався Львівська політехніка, після встановлення Радянської влади у 1939 році його було перейменовано на Львівський політехнічний інститут.

У червні 1993 році, за рік до свого 150-річчя, Львівський політехнічний інститут отримав найвищий – четвертий – рівень акредитації, статус університету та назву Державний університет «Львівська політехніка». У 2000-му році Політехніка отримала статус Національного університету.

8 липня 2009 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні надав Національному університету «Львівська політехніка» статус самоуправного дослідницького національного вищого навчального закладу.

З часу заснування і донині Ректорами Львівської політехніки була ціла низка видатних вчених та освітян, серед яких відомий архітектор Юліан Захарієвич, автор проекту головного корпусу університету. У 1879 р. ректором Політехніки уперше став українець – Юліан Медведський. Першим демократично обраним ректором Львівської політехніки у незалежній Україні став Юрій Рудавський у 1991 р. З 2007 р. університет очолює професор Юрій Бобало.

Основні наукові напрями Національного університету «Львівська політехніка»

  1. Проблеми економіки та управління інноваційним розвитком виробничо-господарських структур.
  2. Розробка новітніх та енерго- та ресурсозберігаючих технологій в будівництві з урахуванням тенденцій раціонального природокористування і збереження довкілля.
  3. Матеріали, елементи, засоби та системи телекомунікацій, радіоелектроніки, електронної і медичної техніки.
  4. Ресурсозберігаючі технології та інтелектуальні системи керування в енергозабезпеченні об’єктів економічної діяльності.
  5. Дослідження фігури та зовнішнього гравітаційного поля Землі і планет, створення геоінформаційних систем, програмних продуктів і баз геопросторових даних.
  6. Загальнонаціональний рух українського народу за відродження своєї державності та її розбудови (поч. XX ст. — поч. XXI ст.).
  7. Формування архітектурно-містобудівельними засобами середовища людського проживання.
  8. Розробка теоретичних основ та технологій процесів одержання нових органічних і неорганічних речовин та матеріалів різного призначення, хімічний та екологічний контроль існуючих та нових виробництв.
  9. Перспективні комп’ютерні системи та інформаційні технології.
  10. Новітні та ресурсозберігаючі технології на транспорті, в промисловості, надійність і діагностика машин, конструкцій і споруд.
  11. Розробка теоретичних основ, технічних програмних засобів, математичного забезпечення комп’ютерних, вимірювальних та керуючих систем і їх метрологічне забезпечення та сертифікаційне випробування.
  12. Розробка математичних методів та фізико-механічних моделей і їх застосування до розв’язування прикладних задач.
На сайті 79 гостей та користувачі відсутні